© 2016 . All rights reserved.

Влив погоди та клімату на самопочуття людини

Навколишнє середовище і, зокрема, атмосфера, безупинно впли­вають на людину. Цей вилив не залишається постійним, оскільки умови зовнішнього середовища змінюються. При кожній зміні при­родних умов змінюється й робота організму людини. Якщо ці зміни постійні (добові, сезонні), то людина до них давно пристосувалася і перебудова організму відбувається безболісно. Саме цій темі, впливу погоду та кліматичних умов на організм людини привчене дослідження В. О. Балабух, що було опубліковане у виданні Вісника Гідрометцентру Чорного та Азовського морів. Далі приводяться фрагменти з цієї публікації

Метеочутливість людини

Якщо організм людини ослаблений хворобою або його опір знижений з інших причин, то пристосування до нових умов відбувається важко: лю­дина відчуває дискомфорт або біль у різних органах і системах, може відбуватись серйозне загострення серцево-судинних захворювань, ішемічної хвороби серця й мозку, хронічних захворювань запаль­ного характеру, психічних розладів та ін. Наскільки сильною буде реакція організму на зміну навколишнього середовища залежить від багатьох чинників і, насамперед, від початкового стану організму, віку, наявності захворювання та його характеру, мікроклімату у якому живе людина, і ступеня її акліматизації до нього.

Влив погоди та клімату на самопочуття людини

Найбіль­ше на зміну навколишнього середовища реагують люди, що мають проблеми із здоров’ям, люди похилого віку, жителі великих мегаполісів. Людей, які чутливі до зміни навколишнього середовища і, зокрема, погоди називають метеочутливими (метеолабільними). Під метеочутливістю розуміють схильність організму до виникнення несприятливих реакцій, обумовлених погодою. Зміни, що відбувають­ся в організмі у відповідь на зміну погоди, називають метеопатичними реакціями.

Кількість метеочутливих людей у Європі, і в Україні також, з кожним роком зростає. Цей ріст пов’язаний із збільшенням чи­сельності міського населення, кількості людей похилого віку, серед яких зростає частка жінок, які активніше реагують на всі зміни в навколишньому середовищі, у тому числі й на погоду.

Значний ріст метеочутливості в останні десятиріччя також пов’язаний зі зміною клімату, який спостерігається на нашій планеті з 70-х років XX ст. Зміна термічного, вітрового режиму, вологовмісту атмосфери, повто­рюваності та інтенсивності небезпечних і стихійних явищ погоди супроводжується як негативними, так і позитивними наслідками для умов проживання людини, для її здоров’я. Баланс позитивних і негативних наслідків для здоров’я людини варіює від одного регіону до іншого і за прогнозами буде змінюватись у міру продовження підвищення температури.

temperature from average from february 20016

Зміни частоти та інтенсив­ності екстремальних явищ погоди, спеки й холоду, частоти пове­ней і посух, забруднення повітря хімічними речовинами безпосередньо впливатимуть на населення і будуть мати несприятливі наслідки для здоров’я людини. Наслідком посилен­ня хвиль тепла буде збільшення вологості та забруднення повітря в містах, особливо в помірних і високих широтах. Це приведе до зростання смертності у теплий період. У холодний період більш теплі зими та менша кількість періодів з холодною погодою при­ведуть до зменшення смертності. У деяких країнах помірної зони зниження показника смертності в зимовий період компенсує ріст смертності в літній період. Більш високі температури, зміни у роз­поділі опадів приведуть до зміни географічних меж і сезонності передачі інфекційних захворювань. Ці природні небезпеки можуть призвести до безпосередньої втрати життя або погіршення здоро­в’я і можуть побічно вплинути на стан здоров’я в результаті втрати житла, переміщення населення, забруднення водних джерел, знищен­ня виробництва продуктів харчування, підвищеного ризику епідемій та інфекційних хвороб.

Серед метеорологічних факторів на організм людини найбіль­ше впливають температура, вологість повітря, атмосферний тиск, сонячна радіація, швидкість вітру.

Вплив температури повітря на людину

Вплив температури повітря на людину залежить від пори року. Дуже тепла погода, комфортна у весняні або осінні місяці, у зимовий час буде несприятливо впли­вати на самопочуття. Неприродно тепла погода в зимовий період здатна привести до депресії, а різкі переходи від сльотавої теплої погоди до сорокаградусному морозу, або, навпаки, спеки можуть навіть спровокувати загострення психічних розладів .

mean temperature Zatishia

Більшість хвороб і максимум смертності у позатропічних краї­нах, спостерігається в холодні місяці. У цей період захисні функції організму адаптуються не так швидко, як це відбувається у теп­лий період і організм людини не встигає пристосуватися до різко­го зниження температури яке є великим навантаженням на не­рвову, імунну системи й систему кровообігу, а тому небезпечне для осіб, що страждають, насамперед, пороками серця, склерозом судин, хворобами нирок, різноманітними хронічними захворюваннями за­пального характеру.

За умов низької температури повітря виникає небезпека пере­охолодження (гіпотермія) організму внаслідок посиленої тепло­віддачі. Переохолодження тіла або його частин приводить до дис­комфорту, порушення сенсорної й нервово-м’язової функції. У ре­зультаті дії холоду виникають озноби, обмороження й створюють­ся умови для появи або загострення захворювань органів дихання, м’язово-суглобного апарату та периферійної нервової системи, спо­стерігається погіршення працездатності та витривалості. При зни­женні температури тіла на один градус по Цельсію працездатність зменшується на 5-6 %.

Небезпечною для людини є й висока температура навколиш­нього середовища. У теплий період під впливом високої темпера­тури спостерігається порушення умов тепловіддачі, ослаблення діяль­ності серцево-судинної системи, зниження діяльності шлунково-киш­кового тракту, відбувається перерозподіл крові від внутрішній органів до шкіряного покриву, що приводить до зниження артеріального тиску. Високі температури провокують головний біль, загальне погане самопочуття, задишку. Зниження вмісту кисню в повітрі, що спостерігається при високій температурі, приводить до сильного кисневого голодування всіх органів і тканин організму, розвитку ішемічної хвороби серця та бронхіальної астми. Знижується увага й координація рухів, істотно зменшується працездатність: при 24 °С на 15 %, а при 28 °С – на 30 %.

Висока температура навколишнього середовища є причиною ряду захворювань, що виникають на ґрунті перегріву: теплової непри­томності, теплового опіку з набряком, теплового виснаження, теплового удару та ушкоджень шкіри. У поєднанні з високою волог­істю вона приводить до виникнення масових алергічних, кишкових та інфекційних захворювань. На умови збереження й поширення вірусних, мікробних збудників хвороб та алергенів впливають не лише температура і вологість повітря, а й інші метеорологічні чин­ники: швидкість й напрямок повітряних потоків, природна освіт­леність, ультрафіолетова радіація.

Вплив  вологості повітря на людину

Тривале перебування людини в умовах вологого повітря шкідли­во для організму, як при високій, так і при низькій температурі. За таких умов спостерігається зниження опору організму до про­студних і інфекційних захворювань, а також до ревматизму, тубер­кульозу й захворювань нирок, спостерігається швидка стомлю­ваність, погіршення сприйняття й пам’яті. При теплій або хо­лодній погоді з високою вологістю стає важче дихати, з’являється кашель, загострюються бронхо-легеневі захворювання, у першу чер­гу такі, як астма, бронхіт і трахеїт. Загострення захворювань сер­цево-судинної системи також спостерігається при високій відносній вологості (80-95 %). Тепле вологе повітря з додатною іонізацією, або фен, фахівці вважають причиною так званої фенової хвороби, що вражає жителів Європи й інших країн.

Несприятливі поєднання високих температур повітря й висо­ких значень відносної вологості створюють неприємне відчуття за­духи.

При задусі спостерігається порушення терморегуляції орга­нізму яке несприятливо діє на осіб із захворюваннями серцево-су­динної системи, позначається в а погіршенні працездатності здоро­вих людей.

Вплив атмосферного тиску на людину

До найбільш важливих метеопатичних факторів належить і атмосферний тиск. На організм людини впливає насамперед зміна тиску та швидкість цієї зміни. Від цих параметрів залежить ха­рактер і величина функціональних порушень в організмі. Збій у роботі організму відбувається найчастіше при різких неперіодичних коливаннях атмосферного тиску. Одним з важливих показників цих коливань є міждобова мінливість атмосферного тиску. Досліджен­ня показали високу ймовірність збігів піків міждобових коливань атмосферного тиску й піків звернення хворих за медичною допо­могою із приводу стенокардії, мозкового інсульту й інфаркту міо­карда. Найбільш небезпечними для людини є одночасна різка зміна температури повітря й атмосферного тиску, особливо на фоні висо­кої вологості та при наявності атмосферних явищ погоди – грози, зливи, сильного вітру та ін.

Влив погоди та клімату на самопочуття людини

Коливання атмосферного тиску діють на людину двома основ­ними шляхами :

  • механічно подразнюють нервові закінчення слизової оболонки, синовіальної оболонки суглобів, а також рецептори судин;
  • змінюють насичення крові киснем.

При зниженні атмосферного тиску гази, що перебувають у шлунково-кишковому тракті, розширюються, викликаючи розтягу­вання органів. Крім того, пов’язане зі зниженим тиском високе положення діафрагми може привести до погіршення дихання й порушення функцій серцево-судинної системи. У дні з низьким атмосферним тиском кров’яний тиск у гіпотоніків падає ще нижче, що викликає напади слабості, нервозності, сонливості. Це пов’яза­но з тим, що перепади атмосферного тиску сильніше впливають на нижній рівень артеріального тиску, а верхній при цьому змінюється мало. Хворі вегето-судинною дистонією через порушення в роботі системи регуляції діяльності судин взагалі реагують на будь-які погодні варіації. Гіпертоніки ж страждають при підвищенні воло­гості повітря й наближенні області високого атмосферного тиску. Зниження атмосферного тиску приводить також до зменшення числа лейкоцитів, а його підвищення, навпаки до збільшення лейкоцитів.

Зміна вмісту кисню впливає на плин багатьох біологічних процесів і залежить від синоптичної ситуації. У зоні атмо­сферних фронтів ваговий вміст кисню в повітрі може коливатися від 5 до 15 г/м3. Це досить сильні коливання. Зниження абсолют­ного вмісту кисню в повітрі внаслідок варіацій тиску й вологості може приводити до кисневої недостатності в органах і тканинах організму, що при певних патологія може бути критичним наван­таженням для організму. Зниження кількості кисню в повітрі веде до гіпоксії – кисневого голодування, у першу чергу мозку. В ре­зультаті кисневого голодування тканин організму надниркова за­лоза в підвищеній кількості викидає у кров гормони. Це приво­дить до порушення процесів обміну, підвищеній дратівливості, сто­млюваності, зниження працездатності й уваги, у крові підскакує холестерин. Люди з нестабільною психікою починають вести себе неспокійно. Збільшується число депресій.

По характеру метеотропного впливу парціального тиску кисню виділяють два основних типи погоди:

  • гіпоксичний, при якому вміст кисню знижений (найбільш сильно проявляється при різкому зниженні атмосферного тиску і одночасному значному підвищенні температури й вологості по­вітря. Така погода особливо несприятливо позначається на самопочутті людей, що страждають ішемічною хворобою серця, артеріальною гіпотонією, хронічними бронхо-легеневими захворюваннями, функціональними нервово-психічними розладами);
  • спастичний, при якому спостерігається підвищений вміст кисню (найбільш сильно проявляється при адвекції холоду, особливо з посиленням вітру, та встановленні області високого атмосферного тиску. Розвиваються спазми гладкої мускулатури судин при яких органи й тканини починають відчувати гострий кисневий і енергетичний голод, виникає біль спастичного характеру, безсоння, підвищена збудливість і дратівливість. Особливо важко таку по­году переносять хворі з гіпертонічною хворобою, спастичним ко­літом, бронхіальною астмою, хронічним бронхітом).

Таким чином, на організм людини, як правило, впливав не один, ізольований метеорологічний фактор навколишнього середовища, а їх комплекс. Цей вплив може бути миттєвим, тривати протягом години, доби, декількох діб, одніеї-двох синоптичних ситуацій, ка­лендарного періоду року або періоду, порівнянного із тривалістю людського життя і залежить від клімату певної території.

Комфортність погоди

Сумарний ефект впливу на організм людини метеорологічних факторів характеризує комфортність погоди.

Влив погоди та клімату на самопочуття людини

Методи оцінки ком­фортності погоди досить різноманітні. Серед них найбільшого по­ширення набули емпіричні підходи, що передбачають розробку тем­пературних шкал та індексів комфортності або біокліматичних індексів. Біокліматичні індекси – умовні одиниці, що характери­зують оптимальний мікрокліматичний режим, зумовлений поєднан­ням температури, вологості повітря та швидкості його переміщен­ня і є непрямим індикатором стану оточуючого середовища люди­ни. Основною складовою біокліматичних індексів є температу­ра повітря. Врахування ефекту впливу відносної вологості, швид­кості вітру, сонячної радіації та ін. відбувається через їх вплив на температуру повітря, що дозволяє об’єктивно оцінити теплові відчут­тя людського організму і стан комфорту/дискомфорту навколиш­нього середовища у теплий і холодний період року.

Діапазон значень метеорологічних факторів навколишнього се­редовища, при яких людина почуває себе добре називають зоною комфорту, а їх верхню та нижню межі, при яких зберігається оп­тимальний тепловий баланс людського тіла – межею комфорту.

Коли значення метеорологічних елементів знаходяться за ме­жею комфорту у людини виникає відчуття дискомфорту.

Методи розрахунку й прогнозу комфорту середовища основані на граничних величинах одного або двох параметрів іноді з врахуван­ням часу протягом якого зберігається перевищення цих граничних значень. Межі комфорту конкретної людини суттєво залежать від типу клімату, часу проживання в ньому людини, її віку, стану здоров’я та інших факторів. Тому всі емпіричні методи оцінки комфортності по­годи мають обмежений характер застосування. Ці обмеження поля­гають у тому що оцінка комфортності проводиться насамперед для здорової людини, у якої відсутні патології. Залежно від того в яких умовах перебуває людина (у тіні чи на сонці), що вона робить (ру­хається чи знаходиться в нерухомому положенні), як одягнена — для оцінки її комфортності та теплового навантаження атмосфери вико­ристовують різні біокліматичні індекси та температурні шкали. Точність прогнозів, основаних на біокліматичних індексах відносно висока, оскільки вони використовують декілька параметрів, а при збільшенні числа змінних зростає невизначеність, крім того, спожи­вачам (населення, медичні працівники та ін.) їх легше зрозуміти.

Тепловий стан людини визначається комплексом метеорологіч­них факторів. Експериментально встановлено, що однакове відчут­тя тепла можна отримати при різних поєднаннях цих метеорологічих чинників. Оцінити його можна за допомогою ефективних тем­ператур (ЕТ). Ефективні або еквівалентно-ефективні температури являють собою такі поєднання метеорологічних величин (темпера­тури, вологості, швидкості вітру) які створюють у людини ті ж тепловідчуття що й при фактичній температурі, але в умовах нерухо­мого і насиченого повітря. Ефективні температури широко зас­тосовують при оцінці теплових навантажень, комфортності/дискомфортності середовища та при кліматолікуванні. Від’ємні значення ефективної температури характеризують імовірність обмороження, додатні –  теплового удару.

Таким чином, метеорологічні чинники суттє­во впливають на організм людини і цей вплив в останні роки зростає і за оцінками збільшуватиметься в майбутньому,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.
Required fields are marked:*

*