Рівень забрудення повітря над територією України

Устатті М. П. Баштаннік про стан забруднення атмосфери над Україною (праці УкрНДГМІ) представлено результати дослідження просторово-часових закономірностей розподілу викидів та концентрацій забруднювальних речовин у повітрі над територією України протягом 1990-2012 рр. Дано оцінку якості атмосферного повітря в 53 промислових містах відповідно до гранично допустимих концентрацій (ГДК). Виявлено, що коливання середніх рівнів забруднення характеризуються довгоперіодними змінами, які проявились в останні 20 років узв’язку з різким зменшенням промислових викидів та збільшенням автотранспортних. Розглянуто залежність концентрацій деяких домішок від температури повітря, сонячної радіації та опадів.

Атмосфера відіграє головну роль у глобальному, регіональному та локальному перенесенні забруднювальних речовин (ЗР) та забрудненні природного середовища.

Зростаючі антропогенні навантаження послаблюють природний процес самоочищення атмосфери, що призводить до накопичення шкідливих домішок, які зумовлюють її забруднення (хімічне, радіоактивне, біологічне, теплове та електростатичне). Глобальними наслідками забруднення атмосфери виявилось накопичення в ній парникових газів та виснаження озонового шару. На регіональному рівні це призвело до закислення атмосферної вологи і випадання кислотних опадів, збільшення концентрації приземного озону, зростання рівнів пріоритетних ЗР, що значно погіршило якість повітря. Атмосферні навантаження ЗР і рівні їх приземних концентрацій обумовлюються викидами внутрішніх (національних) і зовнішніх джерел.

Особливістю викидів від національних джерел є нерівномірне розміщення їх по території країни, що відображає деформовану структуру економіки, спрямовану на промислові агломерації в місцях знаходження сировини.

Основними забруднювачами атмосферного повітря є стаціонарні джерела, до яких належать промислові підприємства, теплові електростанції та котельні. Від цих джерел у повітряний простір України щорічно надходить велика частина ЗР, які зумовлюють стійке забруднення атмосферного повітря. На кінець періоду 1990-2012 рр. загальні викиди від національних промислових джерел становили 4345,6 тис.т, або 46 % щодо 1990 р.

В Україні значні атмосферні навантаження ЗР здійснюються промисловими джерелами Донецького (Донецька й Луганська області) і Придніпровського (Дніпропетровська й Запорізька області) економічних регіонів, обсяги викидів яких дорівнюють 65-80 % від національних. Серед цих регіонів найбільша кількість шкідливих домішок в атмосферне повітря надходить від промислових джерел Донецької (30-40 % від валового викиду по Україні), Дніпропетровської (20-25%), Луганської (10-12 %) областей.

Найменше викидів (3-5 %) здійснюють підприємства Причорноморського економічного регіону (Миколаївська, Одеська, Херсонська області та АР Крим).

Найпоширенішими в атмосферному повітрі є основні забруднювальні речовини – завислі тверді частинки, діоксид сірки (SO2), оксид вуглецю (CO), оксиди азоту (NOх), які потрапляють в атмосферу під час спалювання органічного па лива. Основну частину (60 % від національних) ЗР викидали підприємства Донецького й Придніпровського регіонів. Найбільше викидів твердих домішок – на території Донецької, Дніпропетровської та Луганської, а оксиду вуглецю – Донецької та Луганської областей.

Найбільша кількість специфічних домішок надходить в атмосферу від підприємств металургійної, хімічної та нафтохімічної промисловостей Донецького й Придніпровського регіонів. Майже половина викидів токсичних речовин здійснювалася підприємствами Донецької та Луганської областей. Частка викидів летких органічних сполук (ЛОС) на території Донецької області становить 70-80 % від національних викидів.

Близько 90 % усіх завислих частин надходять в атмосферу від природних джерел: емісії з поверхні ґрунту й гірських порід під час пилових бур у засушливих районах, завислих частинок морської солі в прибережних регіонах, лісових та степових пожеж, а також вулканів. Антропогенні викиди твердих частин пов’язані, головним чином, з процесами спалювання вугілля й мазуту, сміття на міських звалищах, промисловим виробництвом, будівництвом споруд і транспортних доріг. Сучасний стан забруднення атмосферного повітря завислими речовинами характеризується величиною, яка в половини досліджуваних міст перевищує ГДК с.д. (0,15 мг/м³).

Зони найбільшого рівня забруднення атмосферного повітря на території України спостерігаються в містах промислових агломерацій Донецько-Придніпровського регіону та північній частині степової зони Криму.

У середньому за досліджуваний період на території міст Донецько-Придніпровського регіону, які розташовані близько територіально, сформувалась велика зона підвищеного забруднення атмосферного повітря завислими речовинами з максимальним рівнем на межі Донецької та Луганської областей У повітрі Макіївки, Горлівки, Єнакієвого, Дзержинська (Донецька область), Алчевська (Луганська область) кількість завислих домішок становив 0,30-0,40 мг/м³ що в 2-2,5 рази вище за середні добові гранично допустимі концентрації. Високий вміст завислих речовин спостерігався також у повітрі Кривого Рогу та містах Криму (Красноперекопськ, Армянськ). Порівняно значні (0,20-0,26 мг/м³) середні концентрації завислих речовин відмічено в атмосферному повітрі Донецька, Ялти, Олександрії, Кіровограда, Дніпропетровська, а також у Вінниці, Одесі, Сумах. Найменшу кількість (0,04-0,06 мг/м³) твердих домішок зафіксовано в містах Чернівці, Ізмаїл, Луцьк, Севастополь та Сімферополь.

Серед міст України мінімальні концентрації завислих речовин відмічено в Чернігові.

За загальною тенденцією зменшення викидів твердих домішок протягом 1990-2010 рр. середні концентрації завислих речовин у повітрі міст Криму (Армянськ, Красноперекопськ, Ялта) і в промислових містах Донецько-Придніпровського регіону в останнє десятиріччя характеризуються позитивною динамікою.

Подібна тенденція збережеться в наступні роки у зв’язку з переходом промисловості на змішаний вид палива з усе більшою часткою вугілля.

В данному досліджені автором отримані наступні висновки:

• рівень забруднення атмосферного повітря багатьох міст характеризується підвищеним фоном;
• атмосферне повітря міст України значнозабруднено формальдегідом і діоксином азоту (середні річні концентрації характеризуються величинами вище ГДК с.д. з динамікою зростання рівнів);
• на території Донецько-Придніпровського району сформувалась регіональна зона високого  забруднення атмосферного повітря;
• найзабрудненіші міста Донецької області (Горлівка, Донецьк, Дзержинськ, Єнакієве, Макіївка), Луганської області (Лисичанськ), міста Криму (Армянськ і Красноперекопськ), Кривий Ріг й Одеса;
• уміст формальдегіду в повітрі переважної більшості міст України перебуває за межами ГДК с.д. і має чітко виражений сезонний хід з максимальним рівнем у літньо-осінній період.