© 2015 . All rights reserved.

Стан забруднення навколишнього середовища в Україні у 2014р.

ecologyПроблема забруднення навколишнього середовища привертає увагу всіх – як пересічних громадян так і міжнародні організації, владні структури, наукову спільноту, тощо. Стан навколишнього середовища, а саме його рівень забруднення безпосередньо впливає на можливість функціонування туристичних організацій. У зв’язку з проблемами пов’язаними зі станом навколишнього середовища в Україні впроваджені певні механізми екологічної політики щодо створення державної системи екологічної безпеки. В даній статі наводяться результати досліджень стану забруднення навколишнього середовища нашої країни за даними на 2014 рік. Дослідження виконані провідними фахівцями Центральної геофізичної обсерваторії (Праці Центральної геофізичної обсерваторії, Київ, 2015 р.).

Як свідчать результати, отримані підрозділами державної мережі спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища на території України, рівні його забруднення зага­лом залишаються достатньо високими (інформація з АР Крим була неповною і до звіту не увійшла).

У 2014 р. із 47 міст України, де проводили регулярні спостере­ження, у 21 місті атмосферне повітря за інтегральним показником характеризувалось дуже високим і високим ступенем забруднення.

До цього списку ввійшли міста, де розташовано потужні підприємства металургії, хімії та нафтохімії, паливно-енергетичного комп­лексу, а також міста із значним парком пересувних джерел. Належ­ність до цього списку майже в усіх містах зумовлена значними кон­центраціями формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого вод­ню, оксиду вуглецю, завислих речовин. Концентрації радіоактивних елементів у повітрі на території України були стабільними і на декілька порядків нижчими за допустимі норми (крім зони відчуження Чорнобильської АРГ (ЧАЕС)).

У 2014 р., як і у попередні роки, якість вод за гідрохімічними показниками не відповідала нормативам вмісту таких речовин як сполуки важких металів, амонійний азот, нітритами азот, сульфати.

Господарська діяльність найнесприятливіше впливає на якість вод малих річок, які є основними джерелами водозабезпечення населення. Найбільшого забруднення водні об’єкти зазнали від підприємств гірничодобувної, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості та житлово-комунального господарства.

Дані гідробіологічного моніторингу прісноводних об’єктів підтверджують відсутність суттєвого поліпшення якості води і ста­ну водних екосистем. За даними радіаційного контролю водних об’єктів України, упродовж 2014 р. перевищень допустимих рів­нів вмісту радіонуклідів у воді не зареєстровано.

У великих і промислових містах навколо підприємств металур­гійної, гірничо-переробної, хімічної галузей внаслідок багаторічних викидів забруднювальних речовин у атмосферне повітря сформу­валися осередки із значним забрудненням ґрунтового покриву. Вміст важких металів у ґрунтах деяких міст країни досягав рівнів локаль­ного високого забруднення.

Атмосферне повітря.

Стан забруднення атмосферного повітря мережею гідрометслужби оцінено у 47 містах на 151 пункті спосте­режень і на 2 станціях транскордонного перенесення. У 2014 р. у двох містах за двома шкідливими домішками було зафіксовано 20 випадків високого забруднення 1 (ВЗ) атмосферного повітря (у 2013 р. – 3 випадки ВЗ). У Вінниці з серпня по листопад відмічено 13 випадків ВЗ з діоксиду азоту з максимальними кон­центраціями до 8,0 ГДКм.р. У Херсоні у грудні зафіксовано 7 ви­падків ВЗ фенолом з максимальною концентрацією 8,0 ГДКм.р.

За середньорічним вмістом домішок у повітрі – формальдегі­ду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, завислих речовин, оксиду вуглецю та інших – дуже високий рівень забруднення за­реєстровано у Дніпродзержинську, високий — у Донецьку, Одесі, Херсоні, Дніпропетровську, Макіївці, Маріуполі, Кривому Розі, Краматорську, Слов’янську, Миколаєві, Луганську, Лисичанську, Дзержинську, Запоріжжі, Києві, Рівному, Єнакієвому, Ужгороді, Горлівці, Рубіжному, Луцьку.

ecology2

Високі середньорічні концентрації формальдегіду у межах 4,7 – 4,3 ГДКсд.2 відмічено у Одесі, Маріуполі, Луганську, Мико­лаєві, Херсоні, на рівні 4,0 – 3,7 ГДКсд. – у Дніпропетровську, Лисичанську, Слов’янську, Дніпродзержинську, Донецьку, Краматорську; діоксиду азоту – на рівні 5,3 ГДКс.д. у Макіївці, 4,0 ГДКс.д. – у Донецьку, 2,8 – 2,3 ГДКс.д. – у Києві, Херсоні, Запоріжжі, Луцьку; фенолу – у межах 2,7 – 1,7 ГДКс.д. у Дніпро­дзержинську, Запоріжжі, Херсоні; фтористого водню – на рівні 1,6 – 1,4 ГДКс.д. у Одесі, Рівному; аміаку – у межах 1,5 – 1,3 ГДКс.д. у Донецьку, Горлівці, Дніпродзержинську; завислих речовин – у межах 3,3-2,1 ГДКс.д. у Кривому Розі, Дніпродзержинську, Макіївці, Алчевську, Дзержинську, Дніпропетровську, Горлівці, Донецьку.

На станціях спостережень за транскордонним перенесенням за­бруднювальних речовин – Світязь (Волинська обл.) і Рава-Руська (Львівська обл.), середньорічні концентрації діоксиду сірки та ді­оксиду азоту не перевищували санітарно-ігієнічних нормативів і становили 0,01–0,04 та 0,25–0,5 ГДКс.д. відповідно. Максимальне перевищення ГДКс.д. діоксиду азоту зафіксовано на метеостанції Світязь – 1,1 % від загального обсягу проб, на метеостанції Рава-Руська – 1,9% проб.

Атмосферні опади.

Хімічний склад опадів визначали в 36 пунк­тах, кислотність (рН) – у 40 пунктах. Порівняно з попереднім роком у 2014 р. хімічний склад опадів характеризувався зростанням концентрацій аніонів – нітратів та амонію, а також зменшенням концентрацій аніонів – гідрокар­бонатів, сульфатів, хлоридів, і катіонів – калію, натрію, кальцію, магнію. Кількість кислих і лужних опадів у 2014 р. становила відповід­но 0,23 та 0,03% щодо кількості досліджених дощів (у 2013 р. ці співвідношення дорівнювали 0,25 і 0,10% відповідно)

ecology3

Кислі опади спостерігали переважно на станціях у Черкасах та Болграді (Одеська обл.), лужні — у Черкасах.

Помірно кислі опади спостерігали у 6,83 % випадків (у 2013 р. – 7,45 %). Найбільший відсоток помірно кислих опадів зафіксовано у Світязі (Волинська обл.) – 100% (від кількості проб опадів У цьому місці), Кіровограді — 36,54, Івано-Франківську – 25,47, Маневичах (Волинська обл.) – 18,18, Черкасах – 14,86%.

Помірно лужні опади спостерігали у 24,31% випадків (у 2013 р. – 26,2 %). Найбільший відсоток помірно лужних опадів зафіксовано на територіях Баштанки (Миколаївська обл.) – 97,32 %, Волновахи (Донецька обл.) – 90,54, Баришівки (Київська обл.) – 54,93, Ше­петівки (Хмельницька обл.) – 51,69 %.

У 2014 р. переважали нормальні за кислотністю опади – 68,6 % (у 2013р. –66,0 %).

Радіоактивне забруднення повітря.

Протягом 2014 р. на терито­рії України радіаційний стан залишався стабільним.

За даними мережі спостережень гідрометслужби України, по­тужність експозиційної дози гамма-випромінення (ПЕД) на більшій частині території країни зафіксовано в межах рівнів 6 – 23 мкР/год, зумовлених розпадом природних радіонуклідів і космічним випроміненням. На пунктах контролю, розташованих на території Украї­ни, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, гамма-фон становив 7 – 26 мкР/год; максимальні рівні зафіксовані у м. Чорнобиль (26 мкР/год).

У районах розташування діючих атомних електростанцій ПЕД дорівнювала природному фону, мкР/год: Запорізька АЕС – 6-23; Південно-Українська – 7-19; Рівненська – 8-16; Хмельницька АЕС-7-17.

У Києві гамма-фон протягом року варіював у межах 8 – 15 мкР/год, при середньому значенні 11 мкР/год, тобто у межах природного фону.

Сумарна бета-активність приземного шару атмосфери визна­чається переважно концентрацією радіонуклідів природного похо­дження – ізотопів урану, торію та продуктів їх розпаду. Концент­рація бета-активних аерозолів у повітрі протягом року була в межах передаварійних значень і становила в середньому по країні 19,5 x 10-5 Бк/м3 (у попередньому році – 14,0 x 10-5 Бк/м3).

На території України основним джерелом надходження до атмосфери техногенних радіоактивних елементів (насамперед, не реакторні та вибухові Cs-137 і Sr-90) залишається вітрове піднімання радіоактивних ізотопів з поверхні ґрунту, забрудненого внаслідок аварії на ЧАЕС та випробувань ядерної зброї у 1940— 1980-х роках. Слід зазначити, що за даними ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» Державного агент­ства України з управління зоною відчуження, на території ближньої (до 10 км) зони ЧАЕС радіоактивність повітря у 10 – 100 разів вища, ніж у м. Чорнобиль.

Ґрунти. Пестициди.

Для визначення залишкових кількостей хлор­органічних пестицидів і нітратів були обстежені сільгоспугіддя 31 господарства у 28 районах в 14 областях України. Найбільш охоп­леною спостереженнями була Київська область, площа сільгоспугідь становила 33% від загальної обстеженої в Україні. Зонами постій­них спостережень в Київській області є Баришівський та Миронівський райони. Вміст залишкових кількостей дихлордифенілтрихлоретану (ДДТ) у сумі з дихлордифенілетиленом (ДДЕ), ізомерів альфа- і гамма-гексахлорциклогексану (ГХЦГ) у обстежених ґрунтах був значно ниж­чий за допустимі рівні. Середні та максимальні концентрації нітратів у ґрунтах обсте­жених господарств були нижчі за рівень ГДК.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.
Required fields are marked:*

*